14 вересня День українського кіно. З нагоди цього у нашій бібліотеці відбувся показ фільму "Чорний ворон" за однойменним романом-бестселлером відомого українського письменника Василя Шкляра, в рамках кіномарафону "Синьо-жовта стрічка". Такі фільми є надзвичайно важливими для нашого суспільства, адже це українська історія – це моменти болю, відчаю, але, зрештою, несамовитої гордості за наших предків. Це варто переглянути кожному свідомому українцю.
Глядачами були представники з ГО "ВПО України" Тернопільщина.
Щиро дякуємо голові Тернопільської кінокомісії Володимиру Ханасу ( Volodymyr Khanas) за тісну співпрацю, а режисеру Тарасу Ткаченку за його роботу.
Тернопіль сьогодні: "Чорний ворон" в "Літературному Тернопіллі": Глядачами були представники з ГО "ВПО України" Тернопільщина.
Щиро дякуємо голові Тернопільської кінокомісії Володимиру Ханасу ( Volodymyr Khanas) за тісну співпрацю, а режисеру Тарасу Ткаченку за його роботу.
Після перегляду відбулася бурхлива дискусія і щодо самого фільму і щодо перспектив розвитку українського кіно. Студентка ЗУНУ Софія Гулько висловила свої зауваги до фільму :
"1. Сцена де ворон копає могилу. Він риє, падає, йде дощ, по стінках лиється вода. Кадр віддаляється, дощ падає а земля навкруги суха. Це як? 2. Сцена де ставлять хрест на могилі. За упокій пʼють з гранених стаканів. Щось трохи не відповідає часу
3. Питання форми. Якщо дивитись на часи 2 світової, то бійці УПА мали дуже різноманітну форму, і як такого однострою не було (в когось форма була німецька, в когось радянська, а в когось що знайшли). В 20 роках був однострій, але він мав певні кольори та розпізнавальні знаки та шеврони. А у фільмі все чорне і синє і без знаків
4. Сцена на заводі і білі балки. Вони дуже виділяються, виглядає досить сучасно і штучно, сумніваюсь що хтось би в ті часи фарбував балки і явно не використовували б біле дерево (хоча тут стверджувати нічого не буду)"
Продовження буде...
Немає коментарів:
Дописати коментар