В мене не було сумніву, що після роботу в одному з найбільш безглуздих і відверто злочинних та русотяпських медіа проектів "Дом" у Олексія Мацуки буде велике майбутнє.
Що на грудях героя буде висіти орден "За заслуги ІІІ ступеню", а інформаційна агенція заснована ще за часів Української Держави (гетьмана Скоропадського) потрапить в руки людини, чиїм відвертим кредо було "журналістика - це не про патріотизм".
Авжеж, журналістика в виконанні Олексія Мацуки є пошук конʼюнктури, драглисте тремтіння поміж крапельками. Коли я побачив його прізвище в збірнику "Моя війна", де його матеріал стояв поруч з матеріалами, наприклад, Олександра Бондаренка, добровольця, воїна ЗСУ, журналіста який загинув під Кремінною в минулому році, то не повірив власним очам.
