Забалакування проблеми, зволікання, тупцювання на місці, послання про занепокоєння, тремтячий страх перед злом ще у його зародку, остерігання якби не нашкодити собі, не роздратувати ще більше звірину, що вп‘ялася зубами в тіло сусіда і шматує його, намагання умиротворити потвору, з кривавої пащі котрої стікає кров невинних жертв - ось сумні реалії нашого сьогодення. Але зло ніколи не спиняється само. Не бачачи належного опору і протидії, воно шаленіє і нахабніє, прагне відкусити якомога більший шмат, принести «князеві цього світу» якомога більше загублених душ, насититися їхніми муками і кров’ю. У нас перед очима - кривава учта сатани.
Немає коментарів:
Дописати коментар