Принаймні я вважаю, що думка щодо порушення в написанні "ХірошІма" обґрунтована. Якщо не Чілі, а Чилі, то логічно, що не Чіба, а Чиба, і відповідно, має бути Хірошима, а прикметник - хірошимський. Водночас, на мій погляд, складність полягає в тому що вчені зазвичай створюють систему транслітерації як список відповідників літер двох мов. Але особливість японської мови полягає в тому, що абсолютна більшість літер складають з приголосними і голосними звуками. Але правопис української мови пропонує застосовувати правило дев'ятки частково при транслітерації теж. Після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р іноді мають бути "И" замість "І", але це залежить від розташування цих літер і типів слів. Тому, на мій скромний погляд, трішки не просто створити однозначний список транслітерації з японської на українську, бо вона залежить від того, у якому місці є ці дев'ять приголосних звуків, та які типи слів транслітеруємо. Думаю, що 千葉 має бути Чиба, але 十勝 має бути Токачі. Деякі японісти кажуть, що для японської мови має бути виняток, і не треба застосовувати правила дев'ятки. Я не підтримую такої думки, зважаючи на те, чому істнує це правило. Інакше маємо прийняти тисячу винятків для кількох тисяч мов у світі.
При цьому я за похавання дебільної системи Поліванова. Тут не здавайтеся, шановні молоді талановиті японісти. Так званий авторитет у цій сфері наполягає в застарілій позиції, схоже, тільки за інерцією, а насправді потрібна живава дискусія за участі україністів. Не думаю, що японісти й українсіти МЗС двох країн, які зараз мають інші думки, від так званого авторитету, погодяться з ним чи Інститутом.
Cвітлина із Вікіпедії
Немає коментарів:
Дописати коментар