О. І. Пітерс. Турботи наших днів

Найлегший день у вашому житті – це "вчора". "Сьогодні" і "завтра" набагато важчі. Воістину це правда. Щойно день добігає кінця, як його труднощі починають пом'якшуватися у наших спогадах.
Сьогоднішній день сповнений викликів. Навіть прокинутися та розпочати день може бути важко. Буває важко вмовити себе переглянути новини, тому що... Новини завжди погані.  Хто хоче це чути. Літаки падають, машини потрапляють у ДТП, акції знецінюються, інфляція зростає, світ бореться, лідери сперечаються, а метеоролог... завжди помиляється. Хто хоче це чути? Прагнення знайти ідеальний баланс між роботою та домом, роботою та життям – це постійна проблема протягом дня. Іноді зрозуміти, що ти хочеш їсти, – це настільки велика проблема, що вона позбавляє нас самого задоволення від їжі. 
"Сьогодні" ніколи не буває легким, хіба коли  перетворюється на вчорашній день. Хотілося б полічити, скільки разів ти прокидався з думкою про те, що нині все буде гаразд, але згодом чув сирени тривоги, або отримував руйнівні телефонні дзвінки, які сповіщали про хвороби чи смерть, або дізнавався, що машина не заводиться... Найкращі плани руйнуються, коли ти думаєш, що нині все буде добре. І лише тоді, як сьогоднішній день перетворюється на вчорашній, ти можеш вести мову про нього. 
"Завтра" буває ще гіршим.  Іноді невизначеність завтрашнього дня позбавляє спокою, і ти лежиш без сну у ліжку заради дня, якого ще немає. Страх перед тим, що може бути, часто буває гіршим за реальність, але так само часто все не так погано, як може здаватися на перший погляд. Сонце не завжди зійде завтра, але ви можете посперечатися, що ваша остання гривня завтра не розчарує ваших надій і ваші найгірші страхи не сповняться.
Бог створив нас таким чином, щоб ми покладалися на Нього. Він щодня доводить нам це, перетворюючи сьогоднішню боротьбу та завтрашню тривогу на вчорашній спокій, який не тільки закінчився, але й став кращим, ніж був, принаймні, у ретроспективі. Слава Богу, у нас є лише виклики дня, які мучать нас, і те, що завтра може переслідувати нас.. Якби ми самі усім керували, було б значно гірше. Але Бог може доброзичливо ставитися до пам'яті та навчити нас, що найгірше було не таким поганим, а найкраще не таким хорошим, щоб його не можна було порівняти. 
о.І.Пітерс

Тернопіль сьогодні: Турботи наших днів: